Робота секцій міжнародної науково-практичної конференції «XVII Гоголівські читання»

Робота Міжнародної науково-практичної конференції «XVII Гоголівські читання» на базі Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка продовжилася 04.05. 2026 р. на секційних засіданнях, у роботі яких взяло участь понад 150 учасників. Мета проведення першого секційного засідання: вшанування пам`яті М. В. Гоголя, висвітлення українських сторінок біографії і творчості митця, дослідження контактно-генетичних зв`язків й типологічних сходжень художньої спадщини письменника та зарубіжних майстрів слова, обмін науковим досвідом. Модераторка першого секційного засідання – доцентка кафедри світової літератури Тетяна Конєва (завідувачка кафедри – професорка Ольга Ніколенко).

Творчість М. Гоголя у французьких перекладах стала предметом дослідження доцентки кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка Ірини Кушнір. Науковець грунтовно дослідила історію французьких перекладів впродовж ХІХ-ХХІ ст. та зазначила виклики, які виникають у ході перекладацької діяльності.

Проблемі національного характеру, українських традицій та звичаїв у повісті «Сорочинський ярмарок», що відкриває збірку «Вечори на хуторі біля Диканьки», присвятила ґрунтовну доповідь доцентка Тетяна Конєва, яка розглянула концепцію національного в літературі та дослідила етноцентризм твору в розкритті світогляду, архетипних уявлень, менталітету, культурно-історичного досвіду, національного характеру українського народу. Компаративістика стала предметом наукових міркувань асистента кафедри географії, методики її навчання та туризму ПНПУ імені В.Г. Короленка Євгена Копильця, який, вдаючись до методів порівняльного літературознавства, прагнув віднайти спільне й відмінне у творчості Миколи Гоголя та Джозефа Конрада.

Не менш цікавою та науково обгрунтованою була доповідь Антонія Шкурка – аспіранта Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя на тему «Фільм «Вечори на хуторі біля Дикагьки» (2002): перша акторська роль Кузьми Скрябіна в кіно», де відомий український співак постав у новому амплуа.

Тематика доповідей, представлених на секції, досить різноманітна, що є свідченням високого розвитку гололезнавства в Україні. Доброзичлива й толерантна атмосфера, яка панувала на секції, сприяла обміну думками, викликала дискусії.

На секції 2 (керівники – доцентка кафедри світової літератури Ольга Орлова та учитель-методист ліцею № 17 «Інтелект» Полтавської міської ради Алла Олейникова) обговорювалися питання сучасної філологічної науки та стратегії вивчення літератури в закладах освіти.

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (Харків) був представлений потужними доповідями науковців кафедри історії зарубіжної літератури і класичної філології. Завідувачка кафедри доцентка Олена Кравець відкрила роботу секції дослідженням «Символіка художнього простору романного диптиху Дж. Апдайка «Іствікські відьми», «Іствікські вдови», у якому підкреслила відмінності міфологізму письменників ХХ століття. Доцентка Інна Кремінська та старший викладач Наталія Проскуріна познайомили слухачів з сучасними творами художньої літератури – драматургією Неди Нежданої та Доріс Лессінг, проаналізувавши символіку та особливості художнього часу творів. Доповіді аспірантів кафедри Данііла Власова та Ксенії Залозної підтвердили високий професійний рівень і літературознавчу культуру харківських колег, які передають її своїм вихованцям.

Жваве обговорення викликала доповідь доцента Хмельницького національного університету Олександра Ємця «Стилістичний прийом висунення в сучасних оповіданнях microfiction та flash fiction». Нові жанри надкороткої прози були представлені як стилістичний прийом та як навчальний контент роботи зі студентами.

Компаративну роботу презентувала аспірантка Львівського національного університету імені Івана Франка Соломія Курило, зіставивши  стратегії жіночого самовизначення у романах «The Mighty Red» Л. Ердріч та «Польові дослідження з українського сексу» Оксани Забужко.

Від полтавських учителів на секції виступила учитель-методист Ліцею № 38 імені Івана Павловського Марина Лебідь з доповіддю «Інтерпретація життя і творчості М. Гоголя на уроках літератури через призму деколонізації». Доповідачка майстерно проілюструвала сучасні прийоми роботи з текстами письменника, які допоможуть сприймати життя та творчість Миколи Гоголя без імперських наративів.

Молодіжну наукову секцію координували асистент кафедри світової літератури Марина Дерій та студентка Вікторія Бєдова. Разом із талановитими студентами з провідних університетів України говорили про сучасні освітні технології та переосмислення класичної літературної спадщини. Глибокими були доповіді здобувачки другого (магістерського) рівня вищої освіти Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Валерії Саїдової на тему «Народні традиції і звичаї  у збірці М. Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки» та здобувачки першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Хмельницького національного університету Ангеліни Думанської «Сучасна англомовна література про героїзм простих людей в роки Другої світової війни».

Також увага учасників привернула доповідь здобувачки другого (магістерського) рівня вищої освіти Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Марини Лади «Місце оглядових тем у шкільному курсі зарубіжної літератури».

Вкотре ім’я великого генія української землі об’єднало науковців, учителів, студентів у стінах Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. Науковий діалог однодумців завершився побажаннями перемоги з надією на нові творчі зустрічі.