Викладачі та студенти факультету української філології та журналістики долучилися до мовно-літературного вебінару Артура Пройдакова із серії «Освіта для життя: як підготувати майбутнього вчителя до Нової української школи»

У листопаді-грудні 2026 р. Міністерство освіти і науки України та Офіс впровадження НУШ при МОН, що діє за підтримки Світового банку в межах програми LEARN, організовують серію галузевих вебінарів «Освіта для життя: як підготувати майбутнього вчителя до Нової української школи» для викладачів ЗВО і студентів, які опановують педагогічні спеціальності.
16 листопада відбувся перший тематичний вебінар із мовно-літературної галузі, який провів Артур Пройдаков – відомий український педагог, учитель і популяризатор української мови та літератури, літературознавець, переможець Global Teacher Prize Ukraine (2021), перший вітчизняний освітянин, який увійшов до десятки найкращих учителів світової премії Global Teacher Prize (2023), автор книги «Ну хто так робить?! Як навчити дитину вчитися» (2025) та один із читців цьогорічного Радіодиктанту національної єдності.

Захід об’єднав майже 200 учасників із понад 20 університетів та коледжів України. Із великим інтересом долучилися до нього й представники факультету української філології та журналістики Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка: старша викладачка кафедри української літератури Галина Білик, доцентка кафедри української мови Ірина Павлова, студенти 3 курсу бакалаврату й 1 курсу магістратури, які опановують спеціальність «Середня освіта (Українська мова і література)» й наразі активно формують свої методичні знання та вміння.

Артур Пройдаков розпочав свій виступ з інтерактиву, звернувшись до аудиторії із запитаннями «Що зі шкільних уроків залишилося з вами? Що з цього досвіду допомагає вам сьогодні? Знання? Уміння? Книжка? Розмова? Відчуття?». Зосередивши увагу слухачів й активізувавши їхнє мислення, він чітко окреслив мету мовно-літературної освітньої галузі – компетентний мовець і читач, охарактеризував наскрізні вміння та ключові компетентності, які ЗЗСО і зокрема педагоги-словесники зобов’язані сформувати в учнів, деталізував зміст компетентнісного підходу в навчанні, зупинився на проблемі результатів навчання й освітніх втрат у сучасних школярів, висловив поради з власного досвіду, як «бачити» ввесь клас і зважати на освітні потреби й можливості кожного вихованця. Наступний етап зустрічі було присвячено ефективним на сьогодні методам і прийомам навчання української мови та літератури в НУШ.




У полі особливої уваги лектора була читацька культура школярів, їхній читацький досвід, який учитель повинен формувати й поглиблювати, майстерно організовуючи навчальні заняття й залучаючи у свою творчу лабораторію цікаві для учнів види робіт. Артур Пройдаков розповів про інтерактивні прийоми («Хто я?», буриме, меми за творами), до яких часто вдається на уроках літератури, а також закликав учасників заходу активно апробовувати інновації в їхній практичній діяльності.



Наприкінці вебінару відбувся діалог із доповідачем. Жваве зацікавлення в слухачів викликала його відповідь на запитання старшої викладачки кафедри української літератури ПНПУ Галини Білик про те, чому він обрав фах учителя української мови та літератури й наскільки його як педагога сформувало університетське середовище. Артур Пройдаков зауважив, що народився на Луганщині, із дитинства був російськомовним, жив, навчався, пізніше працював у російськомовному середовищі, але в підліткові роки захопився прекрасною українською мовою вітчизняних спортивних коментаторів, багатьох музичних виконавців, а згодом стежив за національними суспільними мовниками, рухами, і це спонукало його зробити правильний громадянський і професійний вибір. Педагог подякував своїй альма матер, Луганському національному університету імені Тараса Шевченка, що зміцнила його бажання стати вчителем, хоч до успіху довелося пройти непростий шлях.
Вебінар був надзвичайно корисним для слухачів, адже закцентував важливі чинники діяльності НУШ в мовно-літературній галузі й питання методики навчання української мови та літератури, послугував поглибленню інтересу здобувачів освіти до вчительської професії, зокрема завдяки спілкуванню з висококласним фахівцем, досвід і здобутки якого стануть взірцем для них.
