КАТЕДРА ЗАГАЛЬНОГО І СЛОВ’ЯНСЬКОГО МОВОЗНАВСТВА ТА ІНОЗЕМНИХ МОВ ПРОВЕЛА НАУКОВИЙ СЕМІНАР «АНТРОПОЦЕНТРИЗМ У СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ»

На катедрі загального і слов’янського мовознавства в межах наукової теми «Дослідження мовних одиниць в антропоцентричній парадигмі» (Державний реєстраційний номер 0119U002282) відбувся науковий семінар «Антропоцентризм у сучасній лінгвістиці».

Доповідачка – Наталія Петрушова – закцентувала увагу учасників на тлумаченнях поняття «антропоцентризм», історії його походження та сутнісних ознаках, зауваживши, що сучасна лінгвістика потужно привертає увагу до проблеми людини як суб’єкту писемномовленєвої діяльности, а отже, актуалізує дослідження в контексті персонально-орієнтованого й антропоцентричного аспектів.

Виголошена доценткою доповідь вилилась у живу дискусію. Так, Людмила Корнєва (наукова керівниця зазначеної вище теми), ствердила, що антропоцентричні дослідження мови здійснюються в усіх галузях мовознавства: в граматиці, лексикології та лексикографії, у фонетиці, семантиці. Для всебічного вивчення мовних явищ залучаються дані багатьох наук. Як результат, ми стали свідками бурхливого розвитку психолінгвістика, когнітивної лінгвістики, лінгвокультурології, соціолінгвістики, лінгвосоціоніки, еколінгвістіки, юрислінгвістики та ін. Досліджуючи тему мовних одиниць в антропоцентричній парадигмі, важливо виявити закономірності лінгвосеміотичного засвоєння людиною матеріального світу, інформаційного простору, комунікативних стратегій. отже, актуалізує дослідження в контексті персонально-орієнтованого й антропоцентричного аспектів.

Лариса Король констатувала, що антропоцентричний підхід до лінгвістичних феноменів міцно вкорінений у науковому дискурсі. Новий міждисциплінарний напрям – лінгвістична персонологія –, в межах якого мову досліджують як антропосистему, центром якої постає мовна особистість (а детермінанти мовної особистості – це біографія, геокультурний простір, соціальні функції, котрі чинять безпосередній вплив на перекладача як культурного посередника, на його перекладацькі стратегії та на літературні взаємини), корелює з другою науковою темою нашої кафедри – «Життєвий і творчий шлях педагога і перекладача Івана Трохимовича Бабича» (Державний реєстраційний номер 0117 U 003224). Можна впевнено ствердити, що сучасна лінгвоперсонологія віддзеркалює наспілу необхідність дослідити особистість перекладача як речника міжлітературних узаємин і тим маніфестувати вагомість антропологічної функції, котру виконують перекладачі для суспільства загалом та для українського суспільства – зокрема.

Цікавою, на думку Лідії Черчатої, було звернення доповідачки до теоретичного доробку корифеїв фразеології, які обстоюють важливість вивчення закріплених у фразеологічному складі мови системи образів. Фразеологія – джерело відомостей про культуру, про стереотипи, які відбивають уявлення того чи того народу про мораль, звички, обряди, своєрідність світу тощо.

Лідія Халявка зазначила, що антропологічна тематика має віддзеркалюватись і в наукових розвідках студентів, якими керують викладачі катедри.

Віртуальний науковий семінар став майданчиком обміну ідеями щодо перспектив дослідження наукових тем катедри.

Інші новини: