Всеукраїнська конференція в Полтавському педагогічному про крайове письменство в національному літературному просторі

5 жовтня 2020 р. в Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка вже втретє відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Літературне краєзнавство: проблеми, пошуки, перспективи», організована й проведена кафедрою української літератури. До участі в конференції зголосилися науковці, педагоги, бібліотекарі, музейники, митці, магістранти, студенти з Полтави та Полтавської області, Києва, Ізмаїла, Одеси, Херсона, Вінниці, Запоріжжя, Харківської області. Пленарне та секційні засідання проходили on-line.

З вітальним словом до учасників наукового дійства звернувся ректор Університету Микола Степаненка. Він акцентував на важливості вивчення крайового письменства як складника національної літератури та побажав конференціянтам плідної роботи. Також вітали учасників науково-практичної конференції декан факультету філології та журналістики Оксана Кирильчук і завідувачка кафедри української літератури Віра Мелешко.

На пленарному засіданні виголосили свої доповіді літературознавці, краєзнавці бібліотекарі, музейники, учителі.

Галина Райбедюк, професорка кафедри української мови та літератури Ізмаїльського державного гуманітарного університету, у доповіді «Системний підхід до використання джерел літературного краєзнавства в умовах кризи сучасної літературної освіти в Україні» обґрунтовувала потребу реформування сучасної літературної освіти в аспекті провідних тенденцій гуманістичної теорії особистості. Основну увагу зосередила на концепції особистісно зорієнтованого навчання в процесі вивчення літератури рідного краю як запоруки підвищення читацької компетентності школярів. На матеріалі літературних реалій українського Придунав’я представила досвід системного підходу щодо використання ресурсів краєзнавства як оптимального джерела формування освіченої, духовно багатої учнівської молоді.

Виступ Ірини Григоренко з Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова стосувався місця й ролі крайового письменства в розвитку поточної (новітньої) української літератури.

На пленарному засіданні пошанували світлої пам’яті професора Олексія Неживого, котрий багато зробив для розвитку літературного краєзнавства Полтавщини та Луганщини. Виступальниця з Полтави Ганна Радько проаналізувала останню працю Олексія Івановича як текстознавця: «Тютюнник Гр. Мануйлівський записник / Підготовка тексту, упорядкування, передмова, біографічно-текстологічний нарис Олексія Неживого. Полтава : Полтавський літератор, 2019. 184 с.».

«Таємниці справи неокласиків (з архівів)» – доповідь професорки, завідувачки кафедри світової літератури нашого Університету Ольги Ніколенко. Вона оприлюднила протоколи допитів неокласиків, розкрила національно-патріотичну позицію соловецьких в’язнів, найперше, звичайно, Миколи Зерова. Доповідачка переконана, що незнищенне Слово неокласиків повернулося до нащадків, прищепило українській літературі плідні традиції світового письменства.

Ольга Коваленко, завідувачка відділу гуманітарних та мистецьких дисциплін, методист української мови й літератури Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М. В. Остроградського, представила практичні результати краєзнавчої роботи учителів-словесників. Ольга Павлівна повідомила, що з метою пошанування письменників-ювілярів Полтавський інститут післядипломної педагогічної освіти започаткував проєкт «Літературний місток пам’яті: краєзнавчий аспект», присвячений творчості Олекси Коломійця, Панаса Мирного, Павла Загребельного, Остапа Вишні, Івана Котляревського. Проєкт покликаний урізноманітнити методи та форми шкільної й позашкільної роботи, зблизити письменника та читача.

Провідний науковий співробітник Полтавського літературно-меморіального музею Панаса Мирного Вікторія Пащенко представила нові моменти біографії братів Рудченків у зв’язках із містом Гадячем.

Юрій Фединський, американець українського походження, який уже давненько залишив Нью-Йорк й осів у Крячківці Пирятинського району (завдяки йому село стало центром відродження кобзарства), на пленарному засіданні конференції виступив із доповіддю-майстер-класом «Традиція гри на кобзі та торбані в культурній спадщині українського народу».

Змістовними були секційні засідання. Повідомляємо, що діяли чотири секції: «Крайове письменство від найдавніших часів до сьогодення», «Література рідного краю: мовознавчий аспект», «Літературне краєзнавство: методичний аспект», «Інформаційні ресурси бібліотек як джерело літературного краєзнавства».

Учасники конференції вислухали доповіді доцентки кафедри слов’янської філології та світової літератури і культури імені проф. О. Мішукова Херсонського державного університету Ольги Горбонос («Образно-художні домінанти творчості для дітей Дніпрової Чайки»), учителя Одеської ЗОШ № 105 Василя Вельможка («Дмитро Шупта: дослідник Чорноморського краю з душею полтавця»), головного бібліотекаря відділу краєзнавства Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського Ганни Дідусенко («Постать Івана Котляревського в літературно-краєзнавчих дослідженнях І. Ф. Павловського (за фондами Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського)»), краєзнавця Дмитра Шупти, уродженця Чорнух, який віддавна мешкає в Одесі («Суперечливі моменти в розумінні біографії Григорія Сковороди») та ін.

Емоційно представила книгу «Доля у долі країни» Раїси Коцюбенко магістрантка-заочниця нашого вишу, учителька української мови і літератури КЗ «Полтавська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 26» Жанна Зінченко, схвилювавши присутніх пам’яттю про свого Учителя.

Модератором конференції стала доцент Віра Мелешко, технічно наукове дійство забезпечила старший викладач Галина Білик, комп’ютерну верстку програми конференції зробила старший лаборант Тамара Деменська.

Інші новини:

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *