Кафедра української літератури шанує письменника-ювіляра Дмитра Нитченка

by philopnpu · 26.02.2025

Лютий 2025 року вельми врожайний на ювілейні письменницькі дати. Свій знаменний день народження мав і Дмитро Нитченко (1905 – 1999) – поет, прозаїк, мемуарист, видавець, полтавець за місцем народження (м. Зіньків), котрий знайшов вічний спочинок на чужині – в Австралії.

Доцентка кафедри української літератури Віра Мелешко разом зі студентами груп УФ-31 взяли участь у міжнародному онлайн-дійстві «Під сонцем Австралії», організованому Союзом українок Австралії з нагоди 120-річчя від дня народження Дмитра Нитченка.

Модераторка заходу – Наталка Пошивайло-Таулер, голова відділу Союзу Українок Австралії, запросила до слова літературознавця Марка Павлишина; молодшу доньку митця-ювіляра Галину Кошарську; онука Юрія Ткача (син старшої доньки Нитченка – відомої письменниці Лесі Богуславець).

Доцентка Віра Мелешко на цій зустрічі говорила про постать Д. Нитченка в контексті літератури рідного краю, про його товариські взаємини з полтавцем Петром Ротачем.

Ще одним актом пошанування Нитченка-ювіляра стало «Літературне побачення “Від Зінькова до Мельбурна: із хроніки мого життя” (до 120-річчя від дня народження Дмитра Нитченка», організоване канадсько-українським бібліотечним центром. Спікером мистецького побачення була кандидатка філологічних наук Віра Мелешко.

Спікерка, спираючись на автобіографічні матеріали Д. Нитченка, розкрила подвижницьке життя і творчість митця-краянина. Вона акцентувала його кредо, сповідуване на далекому континенті : «Ми хотіли зберегти себе українцями, зберегти свою духовність». І він, Дмитро Нитченко (псевдоніми Дмитро Чуб, Остап Зірчастий) зумів зберегти свою українськість, виховати доньок й онука в національній вірі. Його шкільництво в Австралії, видавнича діяльність (альманах «Нові обрії»), листування з багатьма письменниками України та світу, зазначила спікерка Мелешко, мали вагомий вплив на українську культурницьку еміграцію.