26 вересня 2025 року на факультеті української філології та журналістики відбулося секційне засідання, зорганізоване в межах програми ІІ Міжнародного науково-практичного форуму «ОСНОВНІ ЦІЛІ СТРАТЕГІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ».
Учасників зібрання гостинно прийняв новий Науково-просвітницький центр, науково-дослідна лабораторія літературної освіти, музей «Гоголь і Україна». Модерувала засідання деканка факультету української філології та журналістики Оксана Кирильчук, яка окреслила основні аспекти діяльності факультету, спрямовані на реалізацію Цілей сталого розвитку. Оксана Борисівна зазначила, що створення соціально справедливого, економічно життєздатного та екологічно збалансованого майбутнього для всіх потребує комплексного підходу до розв’язання низки актуальних проблем, як-от: забезпечення якісної освіти, захист ментального здоров’я, дотримання принципів гендерної рівності тощо.
Докторка філологічних наук, професорка, завідувачка кафедри світової літератури Ольга Ніколенко виступила у співавторстві з Danning Zhao, психологинею, доценткою Сайтама Університету (Японія) і Катериною Ніколенко, докторкою філософії, асистенткою кафедри світової літератури, на тему «Як Моріта терапія допомагає зберігати ментальне здоров’я українських учителів (досвід українсько-японського проєкту 2024–2025 років)».
Завідувачка кафедри української мови, доцентка Світлана Педченко окреслила основні напрями співпраці філологів-україністів з урядовими та міжнародними організаціями. Доповідачка наголосила на важливості збереження мовної ідентичности українців у ХХІ сторіччі, беззастережному й ефективному дотриманні норм Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», свідомому й активному позиціонуванні української мови як мови сучасної, прогресивної, конкурентоспроможної нації, успіх якої базований на багатовіковій традиції демократичних цінностей.
У своїй доповіді «Висвітлення теми домашнього насилля у полтавських медіа» завідувачка кафедри журналістики, професорка Світлана Семенко означила ключову проблематику публікацій полтавських онлайн-видань, що стосується теми домашнього насилля, схарактеризувала просвітницьку діяльність журналістів в ознайомленні громади з різними видами насилля і формами боротьби з ним. Професорка Світлана Семенко наголосила, що журналістські матеріали провідних онлайн-видань не лише допомагають жителям Полтавської громади розірвати коло насильства свідкам і постраждалим, а й сприяють попередженню майбутніх випадків насильства, ключовим меседжем публікацій є неприйняття жодної форми насилля.
Завідувачка кафедри української літератури, професорка Світлана Ленська виступила з повідомленням на тему «Навчання української літератури в ЗВО як інструмент формування національно свідомого громадянина», у якому наголосила на важливості гуманітаризації сучасної вищої освіти. Зокрема, вона зазначила: В умовах ментальної загрози, що створює рф шляхом загарбницької війни проти України, особливої ваги набуває завдання збереження нашої національної ідентичности, репрезентантами якої є мова, література, культура». Доповідачка дійшла висновку, що вивчення української літератури в ЗВО є важливим чинником та інструментом формування національно свідомого громадянина, є ресурсом стійкості нації. А художній набуток нації виконує роль стратегічного ресурсу сталого розвитку суспільства.
До обговорення долучилися науково-педагогічні працівники факультету української філології та журналістики. Зокрема, доцентка кафедри української мови Людмила Дейна окреслила українські мовнополітичні виклики в контексті Цілей сталого розвитку, старша викладачка кафедри журналістики Оксана Зелік схарактеризувала вплив журналістики змін на розвиток громад, старша викладачка кафедри української Галина Білик розповіла про культурні рефлексії вітчизняних письменників-воїнів, учасників російсько-української війни, темою доповіді асистентки кафедри світової літератури Марини Дерій ставсталий розвиток у дзеркалі творчості Джека Лондона.
Очільниця факультету Оксана Кирильчук наголосила: в умовах сучасних глобалізаційних процесів роль найміцнішого підмурку національної ідентичности та одного з найважливіших чинників національної безпеки виконує українська мова. Вона не тільки репрезентує тяглість і розмаїття української культури, а й засвідчує її нерозривний зв’язок із найдавнішими європейськими цивілізаціями.
