Участь короленківців у загальноукраїнському пошануванні Лесі Українки (до 150-річчя мисткині)

23 лютого 2021 року завідувачка кафедри української літератури Університету Віра Мелешко взяла участь в онлайн-зустрічі («круглий стіл») «Леся Українка єднає», організованій Українським інститутом національної пам’яті. До заходу долучилися представники Києва, Луцька, Полтави, Вінниці, Одеси. Подія приурочена 150-річчю з дня народження поетки.

Безпосередніми учасниками зустрічі були:

Микола Жулинський, доктор філологічних наук, директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, академікНАН України;

Марія Моклиця, доктор історичних наук, професор Волинського національного університету імені Лесі Українки;

Віра Мелешко, завідувачка кафедри української літератури Полтавського національного університету імені В. Г. Короленка, кандидат філологічних наук;

Вадим Василенко (Вінниця), кандидат філологічних наук, науковий співробітник Інституту літератури НАН України;

Іванцова Євгенія, завідувачка відділу «Стара Одеса» Одеського обласного краєзнавчого музею

Микола Чабан (Дніпро), журналіст, краєзнавець, член Національної спілки журналістів, Національної спілки письменників, Національної спілки краєзнавців України;

Ольга Бондар, провідна фахівчиня Харківського Літературного музею.

Модератор зустрічі – Олена Охрімчук, завідувачка сектору координації територіальних органів Українського інституту національної пам’яті в регіонах, кандидат філософських наук. Пані Олена акцентувала: цей «круглий стіл» – продовження серії зустрічей «Духовні містки з регіонів України», тому й назва сьогоднішньої активності «Леся Українка єднає».

Лейтмотивом доповіді Віри Мелешко «Україна – Московія: протиставлення двох світів у драмі “Бояриня” Лесі Українки» стала думка, що авторка спеціально/свідомо розділяє культуру московську й українсько-європейську. Перший (український) світ – виразний, світлий, свобідно розкутий, другий (московський) – тьмяний, сірий, рабський та деспотичний.

Два менталітети, дві культури, два світи правил та традицій протиставлені в Лесиній «Боярині». Воля, рівноправність жінки і чоловіка, повага до людини, національно-визвольна боротьба – це Україна. Холопство, глумління над особистістю, побутовий деспотизм – це Московія. Так побачила їх геніальна поетка, яка «Бояринею» виступила проти приниження людської та національної гідності Московською державою. Драматургиня прагла з’ясувати причини втрати української державності, засуджувала прояви національної пасивності, зради, натомість рішуче боролася за національну та культурну самостійність України.