Письменник Сергій Осока провів майстер-клас для майбутніх журналістів і редакторів
25 березня 2021 р. у рамках тижня факультету філології та журналістики Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка в онлайн-форматі відбувся майстер-клас «Робота з фактом, образом, деталлю», який провів відомий український письменник, випускник нашого закладу освіти Сергій Осока. На заході, котрий модерувала доцентка кафедри журналістики Марина Свалова, були присутні студенти й викладачі з різних факультетів педуніверситету, працівники інших навчальних установ, які захоплюються творчістю літератора.
Сергій Осока – автор збірок поезії, короткої прози й есеїстики, серед яких – «Сьома сніжинка січня» (2002), «Голос мисливця» (2006), «Небесна падалиця» (2015), «Нічні купання в серпні» (2016) і «Три лини для Марії» (2020). Письменник є лауреатом Міжнародного конкурсу найкращих творів молодих українських літераторів «Гранослов» (2000), ІІІ премії видавництва «Смолоскип» та обласної премії імені Феодосія Рогового (2018).
Автор плідно співпрацює як редактор і перекладач із львівським «Видавництвом Старого Лева». Він, зокрема, переклав українською книги «Жизня» (2019), «Маркетер» (2019), «Другу також варто придбати» (2020), «Хроніка одного голодування. 4 з половиною кроки» (2020) Олега Сенцова і фантастичний роман «Стіна» (2018) Андрія Цаплієнка. Як колумніст активно дописує на сайт «Повага. Кампанія проти сексизму в медіа і політиці», раніше – на портал Opinion.
Під час онлайн-зустріч Сергій Осока розповів про особливості своєї письменницької, редакторської та публіцистичної роботи, котру, до слова, вивчають у педуніверситеті на практичних заняттях з журналістських дисциплін й аналізують у курсових дослідженнях.
«Звичайно, не все мною написане є автобіографічним, більшість сюжетів оброблено. Я, чесно кажучи, дещо змінюю, коли доводиться описувати негативні образи з негативних людей, бо можуть впізнати та образитися, роблю, щоб не було так очевидно. Інколи опублікую на фейсбуці текст – і приходять знайомі, односельці, друзі дитинства, починають розпитувати. Особа наратора – це більшою чи меншою мірою я», – говорить Сергій Осока, відповідаючи на поширене запитання. За словами письменника, для нього найбільш приємно, коли читачі кажуть, що його твір зрезонував, спонукав згадати минуле або зумів передати те, що вони відчували, але не могли так точно і тонко сформулювати.
«Важко дібрати слова, щоб описати свої враження від прочитання збірки новел “Три лини для Марії”. Можливо, й тому, що оповідання про рідну Велику Багачку, про світи, яких вже не буде, про безмежну ностальгію у пахощах, звуках і барвах. Просто скажу, що дивовижна книга. Мабуть, найкраща з тих, які прочитав останнім часом», – зауважує професор кафедри історії України ПНПУ імені В. Г. Короленка Ігор Сердюк.
