Відбулася традиційна міжнародна науково-практична конференція «XV Гоголівські читання»
11-12 травня 2023 року на базі Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка відбулася міжнародна науково-практична конференція «XV Гоголівські читання».
Перші «Гоголівські читання» було проведено 1982 року. За понад чотири десятиліття спільними зусиллями було зроблено чимало для розвитку гоголезнавства та літературознавства, для утвердження імені Миколи Гоголя у світі, для популяризації його творчості серед дітей та молоді не лише в Україні, а й за кордоном.
«Гоголівські читання» – один із традиційних наукових заходів, які регулярно проводить факультет філології та журналістики, кафедра світової літератури ПНПУ імені В.Г. Короленка за участі інших шанованих інституцій.
Співорганізаторами «XV Гоголівських читань» 2023 р. стали Міністерство освіти і науки України, Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка Національної академії наук України, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Національний музей-заповідник М.В. Гоголя, Slavic-Eurasian Research Center, Hokkaido University (Japan).
У конференції взяли участь понад 150 науковців, викладачів, учителів, аспірантів, студентів із різних регіонів України, а також із Азії та Європи.
Під час урочистого відкриття конференції із привітаннями до учасників звернулися доктор педагогічних наук, доктор теологічних наук, професор, проректор із наукової роботи Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Василь Фазан, доктор філологічних наук, доцент Slavic-Eurasian Research Center, Hokkaido University (Japan) DaisukeAdachi, кандидат педагогічних наук, доцент, декан факультету філології та журналістики Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Оксана Кирильчук, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри історії зарубіжної літератури і класичної філології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Олена Кравець, директор Національного музею-заповідника М.В. Гоголя Лідія Єнко і працівники музею.
У перший день роботи конференції відбулося три пленарні засідання (в режимі онлайн на платформі zoom), під час яких із глибокими науковими доповідями виступили провідні науковці України: доктор філологічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка Національної академії наук України Павло Михед («Єрусалимська проща М. Гоголя»), Doctor’s degree, Ph.D., Professor Kumanoya-NakagawaYoko (Keio University, Japan) («Studying Ukrainian culture through the Reading of M.Gogol’s «Evenings on a Farm Near Dikanka». Achievements and Problems in a Japanese University Course»), член Спілки письменників та Спілки журналістів України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Національної премії імені Т.Г. Шевченка, лауреат Української міжнародної премії імені Г.С. Сковороди, директор Центру літературної творчості Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка, Почесний професор ПНПУ імені В.Г. Короленка Михайло Наєнко («Україна у «Вибраних місцях із листування з друзями» Миколи Гоголя»), Doctor’s degree, Ph.D., Associate Professor DaisukeAdachi (Slavic-Eurasian Research Center, Hokkaido University, Japan) («The Problem of Reproduction in Gogol’s EveningsonaFarmNearDikanka»), декан докторантури лінгвістичних наук, професор Університету Sophia, Почесний професор ПНПУ імені В.Г. Короленка і КПУ Shin`ichiMurata (Japan) («До першого видання збірки українських п’єс у японському перекладі»), доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри світової літератури Львівського національного університету імені І. Франка Лідія Мацевко-Бекерська («Риторичні питання Миколи Гоголя: відчуття «козацького міфу» сьогодні»), PhD, Professor, Professor, Dean of Faculty of Liberal Arts, Honorary Professor of PNPU NonakaSusumu (Saitama University, Japan) («What is a National Writer? On Yasunari Kawabata: Focusing on ThousandCranes»), доктор філологічних наук, професор Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Тетяна Матвєєва («Мотив гріха у хроноплощині повісті М. Гоголя “Страшна помста” й роману І. Франка “Петрії і Довбущуки”»), доктор філологічних наук, професор Лодзського університету, професор Ченстоховського Університету (Польща) Людмила Ромащенко («Міжкультурний контекст в курсі вивчення літератури: із зарубіжного викладацького досвіду»), доктор філологічних наук, доцент, завідувач кафедри англійської та німецької філології ПНПУ імені В.Г. Короленка Марина Зуєнко («The Perspectives of Travel Writing within the Scope of Literary Critics»), доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри світової літератури ПНПУ імені В.Г. Короленка, Почесний професор ПНПУ імені В.Г. Короленка Ольга Ніколенко(«Традиції героїчного епосу й фольклору в повісті М. Гоголя «Тарас Бульба» (перша редакція 1835 р.)»).
В Центрі японсько-українського співробітництва «Sakura» зібралися студенти ПНПУ імені В.Г. Короленка, які із захопленням слухали доповіді відомих учених України та світу.
12 травня 2023 р. у межах роботи конференції працювали секції. У роботі секції «Гоголь і Україна. Поетика творів Гоголя. Взаємозв`язки української та зарубіжної літератур» взяли участь понад 20 учасників. Доктор філологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Г.В Самойленко представив авторську концепцію енциклопедії «Гоголь і Україна». Кандидат філологічних наук, доцент Т.М. Конєва розкрила проблему зображення національного характеру, народних звичаїв і традицій у повісті М. Гоголя «Сорочинський ярмарок». Доповідь на тему «Семантика художнього простору у творах М. Гоголя й Дж. Апдайка» виголосила кандидат філологічних наук, доцент О.М. Кравець. Актуальним проблемам розвитку зарубіжної літератури присвятили свої ґрунтовні доповіді аспіранти К.С. Ніколенко, Н.Ю. Проскуріна, К.О. Полякова та ін.
Під час роботи секції «Світова література в контексті культури. Проблеми сучасної філології» представили яскраві доповіді кандидат філологічних наук, доцент Н.І. Тарасова («Своєрідність образної системи романів-подорожей «Мандри Гуллівера» Дж. Свіфтв і «Гаргантюа і Пантагрюель» Ф. Рабле: авторська позиція і герої творів»), О.П. Орлов («Образи птахів у творах М. Гоголя»), аспіранти М.А. Дерій, О.В. Пітерська, Я.Ю. Сухіна та ін.
У роботі секції «Методика викладання української та зарубіжної літератур у школі» взяли участь директорка Свалявської гімназії Закарпатської області В.Г. Туряниця, учитель-методист ЗЗСО № 17 м. Кам’янця-Подільського Н.П. Рудніцька, кандидат філологічних наук, учитель-методист НВО «Мрія» м. Кропивницького С.О. Тіхоненко. Вони познайомили учасників із перспективними напрямами викладання зарубіжної літератури в Новій українській школі, представили оригінальні шляхи прилучення учнів до читання і творчої роботи.
Учитель-методист ліцею № 14 «Здоров’я» м. Полтави Л.М. Овсяник і учитель-методист ліцею № 17 «Інтелект» м. Полтави А.Л. Олейникова познайомили учасників конференції з краєзнавчими розвідками щодо життя й творчості М. Гоголя. Візуальною родзинкою виступів став відеофільм про шкільний музей М. Гоголя, створений вихованцями Л.М. Овсяник спеціально на честь конференції «XV Гоголівські читання». Старший учитель ліцею «Кремінь» м. Кременчука О. Пропастіна поділилася з колегами унікальним досвідом виховання юних науковців і літераторів. Достойно презентували молоде покоління вчителів випускники Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка М. Лебідь (ЗЗСО № 38 м. Полтави), Н. Ільченко (Зачепилівський ліцей Харківської області).
12 травня 2023 року в межах роботи конференції успішно працювали й молодіжні секції «Сучасне прочитання класики», «Сучасна література: текст і контекст», на яких студенти і магістранти представили власні наукові розвідки (А.В. Логвиновська, А.К. Шикаренко, А.В. Бебешко, Ю.І. Хорольська, Д.В. Шевченко, А.О. Кравець, Є.С. Путівцева та ін.).
Учасники конференції «XV Гоголівські читання» ділилися розвідками про М. Гоголя і не лише про М. Гоголя. Осмислення творчості нашого видатного земляка дає можливість говорити про розвиток художньої літератури загалом, про національні образи і характери, про національну ідентичність і культуру, про моральні цінності й виклики сучасного світу.
