Майбутні філологи-україністи опановують нові форми навчання

31 жовтня 2024 р. кафедра української літератури й бібліотека імені М. А. Жовтобрюха Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка провели студентську науково-практичну конференцію з історії вітчизняної газетно-журнальної літературної критики. Цей захід було заплановано на вшанування Дня української писемності та мови, який нещодавно широко відзначали, а також як форму навчальної звітності студентів 2 і 3 курсів – здобувачів першого освітнього рівня факультету української філології та журналістики денної форми навчання спеціальності 035.01 Філологія (Українська мова та література) освітньої програми «Філологія (Українська мова і література)» – про виконану самостійну роботу з навчальної дисципліни «Історія української літературної критики» (викладач – старша викладачка кафедри української літератури Галина Білик).

Захід відкрила директорка бібліотеки Валентина Орєхова, яка привітала молодих дослідників і розповіла про історію книгозбірні й ученого-мовознавця  Михайла Жовтобрюха, чиє ім’я вона носить; про багаті фонди, які дозволяють нашому ЗВО гідно конкурувати на вітчизняному й міжнародному рівнях; про численні «скарби» бібліотеки, як-от стародруки, рідкісні книги, альманахи та періодичні видання минулих століть; запросила студентів бути активними читачами й користуватися послугами бібліотеки, зокрема електронними.

Завідувачка сектору рідкісних видань та неопублікованих документів відділу обслуговування наукової та навчальної літератури бібліотеки імені М. А. Жовтобрюха Ірина Швидун представила студентам альманахи, журнали, збірники ХІХ – початку ХХІ століття, видані в Україні та за кордоном, які були знаковими для свого часу й містили літературно-критичні публікації.

Зініціювала й модерувала захід старша викладачка кафедри української літератури Галина Білик. У вступному слові вона наголосила на тісному зв’язку історії літературної критики з історією журналістики, важливій ролі друкованого слова в становленні української нації та державності, культурному й науковому поступі, на цінності праці з джерелами для набуття знань і дослідництва, для фахового розвитку філолога-україніста. Галина Миколаївна поінформувала, що конференція працюватиме у двох тематичних напрямках (секціях): «Літературна критика на сторінках періодики ХІХ – першої половини ХХ століття» (група УФ‑31), «Літературна критика на сторінках періодики другої половини ХХ – початку ХХІ століття» (група УФ‑21). Пробуючи себе в ролі дослідників-доповідачів, здобувачі освіти поділяться своїми напрацювання з друзями; поглиблять знання, вислухавши їхні повідомлення; долучаться до обговорення виступів, подискутують, а водночас поміркують про своє професійне майбутнє, як-от редакторська співпраця з друкованими виданнями й електронними медіа; літературна, літературно-критична, літературознавча творчість. За матеріалами повідомлень вони зможуть підготувати наукові статті й опублікувати їх у факультетських виданнях.

Студенти відповідально поставилися до окресленого завдання: ретельно опрацювали рекомендовані джерела, підготували змістовні виступи й презентації, а поважно-врочиста обстановка книгозбірні додала їм піднесеності, бажання якомога краще представити свою тему.

Третьокурсники виголосили повідомлення: «Альманах “Русалка Дністрова” й газета “Зоря Галицька” як перші майданчики української літературної критики» (Юлія Піскунова), «Часопис “Зоря” і поступ національної літературної критики» (Альона Терещенко), «Роль журналів “Основа” й “Правда” в становленні й розвитку вітчизняної літературно-критичної думки» (Наталія Шевченко), «Журнал “Літературно-науковий віс(т)ник” – на сторожі українського слова й державности» (Юлія Юхно), «Характер літературно-критичного дискурсу “Української хати” та “Молодняка”» (Вікторія Чепела), «Журнал “Книгарь” – національний критико-бібліографічний місячник (вересень 1917 – березень 1920)» (Альона Кусайло), «Літературно-критична творчість української еміграції: “МУР (Мистецький український рух). Збірники літературно-мистецької проблематики”, “Арка”» (Валерія Журба).

Другокурсники виступили з повідомленнями: «Феномен “товстого” літературного журналу: історія і сьогодення “Києва”, його літературно-критична рубрика» (Ярослав Водяницький), «Журнал “Дзвін” в історії української преси і критики» (Леся Дерій), «Газета “Літературна Україна” та журнал “Світо-вид”: традиції і новаторство літературно-критичних візій» (Аліна Марененко), «“Потужна епоха” і “яскрава миттєвість”: журнали “Вітчизна” й “Четвер” в розвитку української літератури та критики» (Софія Маркова), «Інтелектуальні модерні часописи “Ї” та “Склянка часу” й поступ новітньої літературно-критичної думки» (Вікторія Пастухова), «Журнали “Березіль” і “Кур’єр Кривбасу” як дієві учасники літературного процесу України кінця ХХ – початку ХХІ століття» (Юлія Рохманова), «Внесок журналу “Всесвіт” у збагачення й розвиток літературно-критичної думки України» (Карина Шиян), «Роль періодичних видань “Дніпро” та “Критика” у формуванні літературно-критичного дискурсу незалежної України» (Надія Строганова), «Хто сформував український літературний дискурс: історія “Сучасности” та “Кальміюсу”» (Ярослав Туменко).

Висвітлюючи історію видань, озвучуючи їхню рубрикацію,
проблематику, характеризуючи літературно-критичні тексти в часописах, згадуючи
про їхніх авторів, учасники конференції прямували від гіркої минувшини в
болісне сьогодення, постійно зауважуючи: українці – століття за століттям – мусять
важко виборювати й непохитно відстоювати своє право на слово, ідентичність,
державність, незалежний творчо-інтелектуальний простір. Так, розповідаючи про
журнал «Сучасність», вони називали його дослідника, науковця, викладача нашого
університету, а нині воїна Сергія Шебеліста; говорячи про журнал «Кальміюс»,
відзначали українізаційну роль цього видання на пострадянській Донеччині, а на
прикладі його головного редактора – письменника, критика, літературознавця,
викладача Донецького національного університету імені Василя Стуса, від 2014 р.
переміщеного разом зі своїм ЗВО до Вінниці, – осмислювали долю патріотичної
інтелігенції східних регіонів України, нині окупованих російським агресором…
Молодь не байдужа до цих проблем. Вона глибоко мислить, аналізує, любить свій
край і мріє про розбудову мирної, вільної України.

Кафедра української літератури дякує бібліотеці імені М. А. Жовтобрюха й зосібна директорці Валентині Орєховій за постійну співпрацю, підтримку творчих ініціатив. Також дякуємо допитливим, обдарованим студентам, які радують нас своїми здобутками, надихають, спонукають до нових наукових і методичних пошуків.