На святкову гостину до Олеся Гончара

Одне з найулюбленіших для українців свят – Трійця. Письменник-краянин Олесь Гончар так само любив це свято, що й засвідчив спогадом: «Зелене свято мого дитинства… Як тоді в нас гарно було… Вся наша Суха в клечанні. В хаті м’ята, любисток пахнуть, долівка встелена зеленим, вона теж у пахощах…». Слобода Суха, нині село Сухе Кобеляцького району, береже пам’ять про митця його літературно-меморіальним музеєм-садибою та обласним «Зеленим святом Гончаревого дитинства».

Уже майже два десятиліття в день Трійці до Музею, що колись був будинком бабусі та дідуся письменника Олеся Гончара, прибувають шанувальники його прозописьма, знавці й аматори літературної спадщини письменника.

Цьогоріч, 8 червня 2025 року, традиційно на Свято завітав факультет української філології та журналістики в особі деканки Оксани Кирильчук, доценток кафедри української літератури Ганни Радько і Віри Мелешко.

Зустрічала делегацію Полтавського педагогічного директорка музею Тетяна Бондаревська. «Вдихнули настояне на духмяних травах сухівське повітря і той дивовижний запах у хаті на свято Зеленої неділі, коли встеляють м’ятою, чебрецем та васильками долівку-підлогу, прибирають зеленим клеченням Покуть, віконниці та двері…» (Ганна Радько), сказали вагоме наукове Слово про митця і його творчість. У виступах акцентували актуальність написаного Олесем Терентійовичем, говорили про пошанування автора кафедрою української літератури, найперше – про Міжнародну конференцію «Олесь Гончар у духовно-культурному просторі та часі».

Ще раз філологині-полтавки припали до життєдайних витоків мистецького таланту інтелектуала Світу Олеся Гончара.