Літературне рандеву як пам’ять: лекція Віри Мелешко

до ювілею Майка Йогансена

У Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського відбулося «Літературне рандеву “У глибинах поетичного слова”», присвячене 130-річчю від дня народження Майка Йогансена (1895–1937). Спікером науково-популярного дійства була Віра Мелешко, доцентка кафедри української літератури, слухачами – здобувачі освіти Полтавського державного медичного університету разом зі своїми викладачами.

Віра Анатоліївна прагла донести до студентів-медиків обшир діяльності Майкла Йогансена, котрий, за його означенням, був «поетом, сценаристом, романістом, лінгвістом, новелістом, автором граматик, поетик, словників, численних перекладів із мов усіх народів світу». Спікерка акцентувала: всі ці захоплення об’єднували любов Йогансена до України та прагнення «підняти українське слово до європейського рівня». В одеському журналі «Шквал» була опублікована дотепна авто-анкета митця. Присутнім лекторка озвучила відповідь Майка Йогансена на запитання: «Чому ви пишете українською мовою?». Він сказав: «Бо я не живу в Ірляндії, не живу в Тамбові».

У письменника було дивовижне відчуття мови. Для підтвердження цього Віра Анатоліївна навела цитату з праці «Елементарні закони версифікації»: «Бо тільки в мові – невичерпні джерела нових образів: найрозкішна фантазія залишається лише думкою, якщо нема до неї слів. Отже, якраз українська мова є одною з найщасливіших». Озвучила й таку цитату: «Жива мова – це ріка, що не терпить стоячої води. У ній кожен звук мусить плинути, інакше вона вмирає».

Майк Йогансен, зауважила спікерка, пов’язаний і з Полтавою: працював завідувачем редакції місцевого губвидату, читав історичний курс української мови на історико-філологічному факультеті.

Його спіткала доля багатьох українських митців: у серпні 1937 року Майка Йогансена було арештовано як «члена антирадянської, націоналістичної організації, яка прагне шляхом терору й збройного повстання відірвати Україну від Радянського Союзу». На допитах поет нікого не видав, не приховував своїх поглядів. Його розстріляли 27 жовтня 1937 року в Києві. Та звучать слова геніального митця: «… оселившися в царстві тіней, буду вести розумну бесіду з Гесіодом, Гейне і Мігуелем Сааведрою Сервантесом. Але я буду з ними говорити українською мовою, бо вірю, що наша квітчаста батьківщина є діамант у гроні вільних народів світу».

Спікерка говорила про поезію і прозу ювіляра. Вона проаналізувала роман «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швейцарію». Після завершення зустрічі кілька студенток узяли в бібліотеці цю книгу Майка Йогансена, щоб мандрувати художніми світами українського автора.