Викладачі та здобувачі освіти факультету – учасники котляревськознавчого зібрання

Кафедра української літератури та Полтавський літературно-меморіальний музей Івана Котляревського співпрацюють віддавна. Підтверджує цей факт участь доцентки кафедри Віри Мелешко та здобувачки освіти Ольги Куратнік у роботі круглого столу «Котляревські читання». Наукове дійство зорганізоване Музеєм з нагоди відзначення 256-ї річниці від дня народження першого класика нової української літератури І. П. Котляревського.

Віра Анатоліївна виголосила доповідь «Академік Петро Хропко – дослідник набутку Івана Котляревського». Вона нагадала присутнім, що Полтавщина – батьківщина багатьох найвідоміших, відомих і знаних письменників та літературознавців. З-поміж останніх – уродженець села Прихідьки Пирятинського району (тепер Пирятинської міської громади Лубенського району) доктор філології, професор, дійсний член Академії педагогічних наук України, заслужений діяч науки і техніки України, автор понад 300 наукових праць з історії й теорії української літератури Петро Панасович Хропко (1928–2003). Виступальниця окреслила домінантні положення досліджень Петра Хропка про Івана Котляревського.

Доповідь студентки Ольги Куратнік – «Іван Котляревський та його “Енеїда”: постшкільні враження і роздуми» зосереджена на думці, що перший твір нової української літератури – особливий, наскрізно просякнутий національною самобутністю. Його місія – зберегти культуру й мову українства. Його візія – відродити Україну ХІХ століття, формувати почуття гордості за свій народ, об’єднати небайдужих у сприянні руху за незалежність.

Стикаючись з новими викликами в сучасному світі, українцям варто повернутися до «Енеїди» Котляревського з її силою слова у формуванні та відображенні національної самобутності.