В університеті проведено перформанс до майбутнього ювілею Лесі Українки
23 квітня 2020 кафедра української літератури запросила студентів і викладачів факультету на перформанс за творами Лесі Українки (організатор доцент Ганна Радько). Перформанс – це поєднання кількох видів мистецтв для втілення творчого задуму. Учасники-виконавці використали мистецтво художнього читання (Олександр Геращенко, гр. УФ(р)-31; Карина Озерна, гр. УФ(лт)-21); музичного (інструментально-вокального) мистецтва (Михайло Бабич, гр. ГФ-17) та ораторського мистецтва сценічної режисури (доц. Ганна Радько).
Назву перформансу – «Я хотіла б тебе, мов плющ, обняти…» – дала однойменна поезія Лесі Українки, покладена цьогоріч на музику солістом групи «Бумбокс» Андрієм Хлевнюком. Пісню лірично й проникливо виконав Михайло Бабич. Дуже сценічна, мила і красива була Карина Озерна, а Сашко Геращенко вразив такою психологічною напругою, яка досягається тільки глибоким відчуттям тексту та здатністю співпереживати.
Усе дійство зрежисоване вміло, естетично, гармонійно, як завжди, коли це робить Ганна Радько.
В основі перформансу – твори Лесі Українки, написані 1893-1894 рр.. Авторка проєкту спеціально обрала вірші глибокої внутрішньої сили, виразно психологічні. Із текстів постає сильна натура, нездатна до щонайменшого пониження гідності, самотня у своїй трагічності, бо не тільки має надчуттєву реакцію на світ (загалом властиву поетам), а й здатність відчути та замкнути на собі всю безмірність ситуації:
«Моє кохання – то для тебе згуба:
Ти наче дуб високий та міцний,
Я ж наче плющ похилий та смутний, –
Плюща обійми гублять силу дуба.
Та без притулку плющ зелений в’яне,
Я не зав’яну, я знайду руїни,
Я одягну обдерті, вбогі стіни,
Зелений плющ оздобою їм стане.»
………………………………………………………
«Плющ надає життя, він обіймає,
Боронить від негоди стіну голу.
Але й руїна стара так тримає
Товариша, аби не впав додолу…»
«Кафедра української літератури, – зауважила Ганна Радько, – планувала провести кілька заходів у рік підготовки до ювілею поетеси, “що йшла сходами гігантів” (Ліна Костенко), а саме: конкурс читців, виставу студентського театру “Факультет-F”, проте умови, в яких зараз змушені працювати викладачі і студенти та їхні технічні засоби уможливили реалізацію лише цього мистецького заходу. (До речі, студентський театр 10 років тому презентував виставу “Одержима” за однойменною драматичною поемою Лесі Українки; реж. Галина Чернявська)».
Платформа Zoom дозволила не тільки якісно провести захід (бо ця програма настільки «розумна»), а й об’єднати понад 30 глядачів (за технічну допомогу дякуємо Руслані Шрамко). Не вдалося об’єднати крупним планом (одночасно) двох виконавців, зате об’єдналися духовно студенти різних спеціалізацій (літературна творчість, германська філологія, українська філологія (гр. У(а/н) 32, У(р)-41)) – і це прекрасно. За перформансом також спостерігали викладачі Віра Мелешко, Світлана Ленська, Світлана Семенко, Оксана Зелік.
Впевненості в потрібності нашої справи додала й присутність декана факультету доцента Оксани Кирильчук, заступника декана з виховної роботи Людмили Дейни. Натхненне слово Оксани Борисівни, звернене до студентів і викладачів, небажання «розходитися» після дійства засвідчує: Слово Лесі надихає, підносить над буденністю.
