НА КАТЕДРІ ЗАГАЛЬНОГО І СЛОВ’ЯНСЬКОГО МОВОЗНАВСТВА ТА ІНОЗЕМНИХ МОВ ПІДБИТО ПІДСУМКИ КРАЄЗНАВЧОЇ ЕКСПЕДИЦІЇ «КАРЛІВКА У БІОГРАФІЇ ІВАНА БАБИЧА»

На катедрі загального і слов’янського мовознавства та іноземних мов у межах дослідження наукової теми «Життєвий і творчий шлях педагога і перекладача Івана Трохимовича Бабича» (Державний реєстраційний номер 0117 U003224) пройшла віртуальна презентація результатів краєзнавчої експедиції «Карлівка у біографії Івана Бабича».

Науковий керівник теми Лариса Король відзначила, що одним із пріоритетів роботи викладачів є заохочення студентів до науково-дослідницької діяльності. Можемо констатувати, що в різні роки ми працювали опліч із студентами. Нині ж підбиваємо підсумки краєзнавчої експедиції, яка збагатила новими фактами знання про життєдіяльність митця літературного перекладу, філолога, педагога І. Бабича.

Доповідач – Олег Захаржевський, студент факультету історії та географії (група – ІА(мс)-14) – закцентував увагу на основних етапах та результатах краєзнавчої експедиції «Карлівка у біографії Івана Бабича». Майбутньому історикові вдалося взяти інтерв’ю у краян, які знали Івана Трохимовича в той період, коли він розпочав трудову діяльність учнем токаря Жовтневого цукрозаводу (1947), електриком (1948) на Карлівському цукрозаводі.

Його колишні вихованці тепло відгукуються про справедливого й талановитого вчителя-«француза», який вирізнявся з-поміж інших педагогів Карлівської середній школи № 3 своєю інтелігентністю, доброзичливістю, унікальними знаннями багатьох мов і культур.


Будівля Карлівської середньої школи № 3, де у 1953–1962 рр. працював І. Бабич

Доповідач зазначив, про будинок, у якому проживала родина Бабичів, на жаль, нагадують лише руїни, однак саме місце змушує задуматись про історію краю, переплетену з історією Полтавського державного педагогічного інституту імені В. Г. Короленка, в якому І. Т. Бабич працював старшим викладачем кафедри іноземних мов від 1964 р. до 1989 р.

Карантин завадив вивчити архівні матеріали, проте це буде зроблено, коли державні установи почнуть працювати.

У цій садибі мешкала родина Бабичів

Важливим, на думку Лідії Черчатої, було ознайомлення доповідача з наявними публікаціями викладачів і студентів, тому він задокументував дійсно новий матеріал. Використання потенціалу педагогічного краєзнавства в навчально-виховному процесі сучасного університету сприяє формуванню у студентів світоглядних переконань, високої моралі, духовності.

На думку Лідії Халявки, найближчим часом за результатами пошукової роботи має з’явитися цікава публікація.

Віртуальна презентація краєзнавчої експедиції стала поштовхом для обміну ідеями, які група виконавців планує втілити протягом завершального року дослідження наукової теми.

Інші новини: