«Ви або пишете текст, або ні – не чекайте особливого натхнення»: секрети публіцистичної майстерності від Ольги Карі

16 травня 2024 р. на факультеті української філології та журналістики
Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка
відбулася онлайн-зустріч із публіцисткою й письменницею Ольгою Карі.
Модерувала зустріч доцентка кафедри журналістики Марина Свалова, яка
працює з репортажами, есеями й колонками авторки як навчальним матеріалом
для дисциплін «Креативне письмо» й «Медіастилістика».

«Чи може текст стати для автора й читача своєрідним Домом?», «Чи виконують письмо й читання терапевтичну функцію?», «Чому важливо говорити про травматичний досвід засобами публіцистики?» відповіді на ці запитання пропонувала аудиторії Ольга Карі.

Коротко розповівши про свій вибір професії, основні труднощі й виклики, з якими довелося зіткнутися на журналістському шляху, публіцистка поділилася історією написання дебютної книжки художніх репортажів про Вірменію «Рибка дядечка Завена» (2019).

Можливість висвітлити історію країни й історії конкретних людей через нетуристичний контекст, увага до деталей, важливість родинної памʼяті, акцент на гастрономічних цікавинках – у цьому авторка вбачає переваги художнього репортажу. Оскільки перший варіант рукопису – російською – не задовольнив публіцистку, вона переписала тексти українською, і саме тоді вони «зазвучали» по-справжньому.

Книжка репортажних замальовок та есеїв «Компот із патисонів» (2020) – яскрава подія у творчому житті Ольги Карі. Це видання окреслило ключові теми, над якими далі ґрунтовно працюватиме авторка: травматичний досвід життя в СРСР й актуальні нині стереотипи, гендерна проблематика, війна.

Через образ ляльки Барбі, бажаної та майже недосяжної іграшки для дівчаток 90-х, Ольга Карі розкрила психологію радянської доби, моделі поведінки, які мала засвоїти тодішня дівчинка/жінка. Також наголосила на важливості проговорювання колективних травм й осмислення стереотипів, які сформувала радянська система.

Розповіла авторка і про особливості висвітлення жіночого досвіду переживання війни після повномасштабного вторгнення рф. У книжках «Життя посеред життя» (2022) і «Та що ти знаєш про війну?!» (2024) вона представила автобіографічну картину перших місяців повномасштабного вторгнення й історії інших жінок. Ці історії свідчать і про стереотипне ставлення до жінки, і про знецінення досвіду переживання війни в тилу, але показують і приклади підтримки, емпатії, того особливого сестринства, яке зароджується в часи важких випробувань.

«Коли росіяни обстрілювали Чернігів, мені здавалося, що вони розстрілювали маленьку мене»,  – сказала Ольга Карі, розповідаючи про обстріли Києва та Чернігова – її рідного міста. Авторка переконана, що сучасну історію – зокрема, тилову, маємо фіксувати ми, журналісти й публіцисти, адже пізніше може зʼявитися хтось, хто її просто перепише.

Зацікавили аудиторію й моменти роботи над книжкою «Хрестик, або Дуже кривава книжка» (2022) та досвід співпраці авторки з незалежним жіночим онлайн-журналом «DIVOCHE.MEDIA». Ольга Карі зазначила, що нині українське суспільство, на жаль, не готове до критичного осмислення стереотипів щодо жіночої тілесності, наприклад, не завжди враховуються при забезпеченні війська фізіологічні потреби жінок, які відстоюють Україну на фронті зі зброєю в руках. Та саме це й свідчить, що матеріали на «незручну» жіночу тематику – надзвичайно актуальні й потрібні суспільству.

Онлайн-формат не став перешкодою для щирого, емоційного спілкування. Авторка відповідала на запитання, радила майбутнім журналістам не чекати натхнення, а постійно шукати різноманітні джерела інформації, працювати зі словниками, виписувати цікаві фрази, поповнювати свій лексичний запас. Факультет української філології та журналістики ПНПУ імені В. Г. Короленка дякує Ользі Карі за цікаву розмову, зичить нових творчих проєктів і вдячних читачів майбутній книжці, яка скоро побачить світ у «Видавництві Старого Лева».

You may also like...