Родини Захисників відвідали музей “Гоголь і Україна”
17 жовтня 2025 р. на базі факультету української філології та журналістики ПНПУ імені В. Г. Короленка відбулася зустріч викладачів кафедри світової літератури та членів сімей Захисників, сімей загиблих Захисників, сімей Захисників, які зникли безвісті, знаходяться в полоні внаслідок воєнних дій, які рф розв`язала на Україні. Гостей з Оржицького району тепло привітала доцентка кафедри світової літератури Тетяна Конєва у Науково-прсвітницькому центрі, Науково-дослідницькій лабораторії й музеї «Гоголь та Україна» (директорка професорка Ольга Ніколенко). На прохання присутніх пані Т.М. Конєва ознайомила їх з роботою Центру, провела оглядову екскурсію «Українські стежки Миколи Гоголя», відповіла на питання. Зокрема увага була сконцентрована на ролі України у формуванні світоглядно-естетичної концепції письменника. Підкреслено, що особливий інтерес до проблеми національного М. Гоголь виявляє, працюючи над циклом творів, що увійшли до збірок «Вечори на хуторі біля Диканьки» та «Миргород». Митець досить часто в листах на батьківщину звертався до своєї сестри з проханням вислати йому зразки української народної творчості – легенди, перекази, казки, пісні тощо. Розбудові світоглядних настанов, вірувань й ментальності національного характеру сприяє введення у художній світ повістей мотивів, образів, сюжетів української культури: міфології, фольклору, народних традицій, літератури. Глибоко органічні чинники національної психології з її домінантними емоційно-чуттєвими рисами виявляються у тонкому ліризмі переживань, мрійництві, одухотвореності, тяжінні до витонченої краси – краси людських відносин та природи, повазі до особистісних інтересів, до свободи тощо.
Розкрити національно-типові характери, виявлені в індивідуальних персонажах, письменнику допомагає український сегмент. Читача вражають влучні імена, прізвища, портрети героїв, предмети їхнього вбрання, побуту та емоційно забарвлена мова, яка вбирає розмовні конструкції з використанням окликів, повторів, інверсій, займенників, вставних слів та часток.
На думку письменника, волелюбство і відвага, вдумливість і обґрунтованість думок та дій, працелюбство і шанобливість, вірування і глибока повага до народної культури та традицій, завзятість і пісенність – етнічно-психічні риси, які вирізняють характер українця з поміж інших етнічних груп.
М. Гоголь, створюючи національний характер українця, залучає до творів етнографічний і фольклорний матеріал, використовує українізми і гумор. Викладачі кафедри світової літератури висловили щиру вдячність українським зброєним силам за можливість жити й працювати в годину воєнного лихоліття та підтримали моральний дух членів їх сімей.
