Магістрант і наука
Наука – глибокий колодязь, із якого ми черпаємо знання, здобуваємо безцінний досвід. Постійно переконуюсь у слушності цих слів, особливо зараз, на карантині. Здається, почався новий відлік часу: «до» певних подій та «після» них. По-новому проходить і навчання. Лекції та практичні заняття тепер зі світлих кабінетів перенесено у віртуальний простір. Та вчитися все одно цікаво. А ще у стократ приємніше бути активним, брати участь у різних заходах, бо на те воно і студентське життя, особливо, коли ти вже магістрант.
Нас запалюють власним прикладом викладачі, пропонуючи нові форми роботи, і в науковій сфері теж. Так було й зі мною. Ганна Іванівна Радько, куратор і чудовий викладач, спонукала до участі в кількох наукових конференціях. Збігалися й наші наукові інтереси: тенденції розвитку української літератури та літературознавства ХХ століття.
Якщо запастися терпінням та наполегливістю, то насіння неодмінно дасть добрі сходи. Приклад: троє студентів – Віскрівець Марина, Логвиненко Анна, гр. УМ(р/а)-51 та Бережний Андрій, гр. У(а)-42 – під науковим керівництвом доц. Ганни Радько взяли участь у Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції з проблем вищої освіти «Художній досвід О. Довженка-прозаїка» (до 125-річчя з дня народження письменника), яка відбулася в ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» (м. Одеса, 14-15 квітня 2020).
Оскільки з публікацією в Одесі ми запізнилися, вирішили нашу з Ганною Іванівною доповідь «Архетип води в контексті змісту поеми-сповіді Олександра Довженка “Зачарована Десна”» доопрацювати і вже у співавторстві подати до участі у VIII Міжнародній науково-практичній заочній інтернет- конференції «PERSPECTIVES OF WORLD SCIENCE AND EDUCATION» (м. Осака (Японія), 22-24 квітня 2020 року). За матеріалами конференції видано збірник, кожен учасник конференції одержав сертифікат.
24 квітня 2020 року в рамках тижня факультету філології та журналістики кафедра української літератури провела перші щорічні наукові (літературно-краєзнавчі) читання, приурочені 130-й річниці від дня народження видатного письменника-краянина Миколи Зерова.
Вони відбувалися в онлайн форматі. Поряд із доповіддю наукового керівника Ганни Іванівни було заявлено ще чотири виступи. Мені поталанило взяти в них участь індивідуально й у співавторстві зі своєю мамою – Віскрівець Ларисою Володимирівною, спеціалістом вищої категорії, старшим учителем, учителем-методистом української мови та літератури. Саме карантинні умови роботи підштовхнули нас до співпраці.
Захоплює високий професійний рівень в організації і проведенні конференції, модеруванні та науковому коментуванні Галини Білик, наукових доповідей доцентів Ганни Радько, Віри Мелешко, Світлани Ленської. Вони в нелегких умовах карантину зуміли поєднати свою фаховість та інноваційні технології. Для студентів – то великий приклад.
Дякую своєму науковому керівникові за наполегливість, адже результат того вартий – спільна праця, пережиті спільні емоції не забуваються.
Такі форми роботи, онлайн-спілкування із талановитими людьми надихають нас на подальші розвідки та спонукають до самовдосконалення і творчості.
Науково насиченим видався квітень. Важкий, але цікавезний! Хочу побажати всім студентам: вірте в себе, у свої здібності! Без упевненості у власних силах ви не зможете бути успішними і щасливими. Вперед! Ad fontes! (До джерел!)
Марина Віскрівець,
магістрантка факультету філології
та журналістики
