Короленківці долучилися до круглого столу «Шляхами Лесі Українки» (ЛНУ імені Івана Франка)
2 березня 2021 року в режимі онлайн відбувся круглий стіл «Шляхами Лесі Українки», присвячений 150-літтю від дня народження Лесі Українки, зініційований і проведений на філологічниму факультеті ЛНУ імені Івана Франка.
Ця наукова зустріч об’єднала науковців України, Болгарії, Німеччини, Грузії, а також музейних і бібліотечних працівників з усієї України. Модерував зустріч декан філологічного факультету ЛНУ імені Івана Франка, доктор філологічних наук, професор Святослав Пилипчук. Учасницею круглого столу стала докторка філологічних наук, доцент кафедри української літератури ПНПУ імені В.Г. Короленка Світлана Ленська.
Учасники круглого столу немов занурилися в атмосферу, в якій жила і творила геніальна мисткиня. Стежками малої батьківщини письменниці гостей зібрання провела завідувачка Музею Лесі Українки Волинського національного університету імені Лесі Українки, кандидатка філологічних наук Тетяна Данилюк-Терещук (Луцьк). Завідувачки меморіальних музеїв у Колодяжному Ольга Бойко та в Києві Ірина Щукіна провели блискучі віртуальні екскурсії. Про пам’ятні місця на грузинській землі розповіла директорка Музею Лесі Українки в Сурамі Лія Садрадзе.
Надзвичайно цікаві доповіді про перебування Лесі Українки в Болгарії та Грузії виголосили докторка наук, голова Спілки українських організацій в Болгарії «Мати-Україна» (Софія, Болгарія) Олена Коцева та докторка філології, старший спеціаліст Інституту україністики Тбіліського державного університету імені Іване Джавахішвілі (Тбілісі, Грузія) Ніно Наскідашвілі. Особливу цікавість присутніх викликало звучання Лесиних поетичних рядків грузинською мовою та поетичні переклади і видання творів мисткині в Грузії.
Світлана Ленська повідомила про низку заходів, що відбуваються на пошану Лесі Українки на Полтавщині та в ПНПУ імені В.Г. Короленка, зокрема про «Лесині читання», що відбулися на ФФЖ, про публічні лекції, прочитані викладачами університету для громадськості міста, поетичні конкурси серед школярів і студентів, а також про часопис «Рідний край», яким опікувалася Олена Пчілка, а з 1999 року був відроджений в університеті.
