Спогад до Дня вишиванки
День вишиванки утрадиційнився, набув статусу загальнонаціонального. «…одягнути вишиванку – це не тільки гарно виглядати, це оприлюднювати свою приналежність до українського народу, це засвідчувати свою позицію», – твердить Леся Воронюк, засновник Свята. Саме День вишиванки спонукав нас, викладачок кафедри української літератури, згадати/нагадати про постійно чинну виставку українського рушника, яка функціонує (аудиторія 411, корпус № 2) з кінця минулого століття, від 1999 року. Постала вона у зв’язку з підготовкою спеціалістів-народознавців та як результат фольклорно-краєзнавчої практики.
Створення виставки зініціювала тодішній декан філологічного факультету, кандидат філологічних наук, доцент Наталя Василівна Хоменко, але не лише «скерувала», а сама зібрала-запропонувала перші експонати. Активними «будівничими» виставки були й залишаються кафедралки, зосібна Наталія Зінченко та Віра Мелешко. Завдяки Ганні Радько оновлено дизайн виставкового приміщення.
Виставка збагачувалася рушниками, чоловічими та жіночими вишиванками, старовинними предметами домашнього вжитку. І все ж осердям постійної виставки стали рушники, на яких кожний «хрестик – ніжне слово» (Ганна Черінь), а кожна лінія вишивки гладдю – частина людської долі та душі (кафедралки-літераторки).
Експозиційні рушники та сорочки зібрані студентами українського відділення протягом 1999 – 2015 років. Географія експонатів досить широка. Більшість, звичайно, з полтавського краю, але маємо зразки і з Львівської, Івано-Франківської областей, із Закарпаття. Техніка вишивання, орнаменти, колористика рушників та сорочок різноманітна, що дає змогу проаналізувати особливості розвитку вишивки протягом ХІХ – ХХ ст.
Гордість виставки – старовинні рушники останньої чверті ХІХ –початку ХХ ст., дивовижно багаті за орнаментом. З експонатами постійно чинної змінної виставки при кафедрі української літератури ознайомлюються не лише студенти та викладачі нашого університету. Захоплені відгуки про неї залишили колеги з Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М. В. Остроградського, вчителі шкіл Полтави й Полтавської області, гості з різних міст України.
Частенько наші «диво-крила – рушники» (Наталка Поклад), сорочки, а ще тіпун, рубель, праник, веретено, прядку, гребінь, глиняний посуд «виступають» на сцені як театральні костюми та елементи декорації, є «учасниками» різних дійств (наприклад, «Красуня Полтави – 2019) мандрують від виставки до виставки поза межами кафедри.
Вітаємо короленківців із Днем вишиванки. Бажаємо бути у своїй Україні, на своїй землі щасливими, здоровими, мудрими, а візерунок власної долі вишивати самостійно.
