Звітний семінар наукової школи професора Миколи Степаненка
19 листопада 2020 року відбулося підсумкове засідання представників наукової школи “Семантична і формально-граматична структура речення: симетрійні / асиметрійні зв’язки” під головуванням доктора філологічних наук, професора, ректора Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Миколи Івановича Степаненка. Урочисте зібрання, уже утрадиційнено, відбулося онлайн на платформі Zoom.

Активними учасниками семінару стали здобувачі наукового ступеня доктора філософії, які репрезентували свої наукові здобутки за 2020 рік. Так, Олександр Ярмак у межах теми «Прагматика українського рекламного дискурсу ХХІ ст.» зосередив дослідницьку увагу навколо різних аспектів вияву категорії протиставлення в рекламному дискурсі ХХІ ст., а також окресленні всього спектру маніпулятивних технік та прийомів упливу на реципієнта в рекламних текстових масивах.

Коло наукових пошуків Лади Прийми (із темою «Граматичне освоєння англійських запозичень в українській мові початку ХХІ ст.») охоплювало детальне висвітлення лексико-семантичних груп англіцизмів та випрацювання чіткого протоколу їх аналізу на граматичному зрізі сучасної української мови.

Об’єктом наукового інтересу Аліни Дерій (за темою «Жанрово-стильова парадигма лексико-фразеологічної синонімії в мовотворчості Пантелеймона Куліша») стали специфіка формування синонімічних зв’язків у лексико-фразеологічній системі видатного письменника й громадського діяча, а також окремі аспекти реалізації жанрово-стильової парадигми в художньому доробку автора.

Перспективи дисертаційної роботи за темою «Формально-граматична та семантико-синтаксична типологія сурядних словосполучень у сучасній українській мові» висвітлила Наталія Комлик.
До цікавої дискусії на онлайн-платформі плідно долучилися внутрішні та зовнішні стейкголдери освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії за напрямом 035 Філологія. Олена Маленко, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри українознавства і лінгводидактики Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, зокрема, висловила чимало слушних пропозицій щодо майбутнього вивчення інтенційно-прагматичного рівня синтаксичних конструкцій здобувачами. Олена Горіздра, кандидат філологічних наук, завідувач кафедри перекладу та іноземних мов Полтавського інституту економіки і права, та Наталія Рябокінь, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри філології та соціально-гуманітарних дисциплін Полтавського інституту економіки і права, надали цікаві й корисні рекомендації щодо методології підготовки дисертаційної праці.

Жваве обговорення присутніх викликали питання, пов’язані з функціюванням мовних одиниць на інтенційно-прагматичному рівні та формуванням особливого типу зв’язку між комунікантами під час спілкування.

Учасники звітного семінару також представили свої наукові досягнення за поточний рік, окресливши деякі аспекти таких проблем, як лінгвопрагматика суб’єктивної модальності (Світлана Педченко), кореляція первинних і вторинних прийменників у структурі часових семантико-синтаксичних відношень (Людмила Дерев’янко), лексична і граматична реалізація предикатів кількості в українській мові (Наталія Лукаш), лінгвопрагматика граматичної ізофункційності (Руслана Шрамко), суб’єктивна та об’єктивна оцінка в українському щоденниковому дискурсі (Людмила Дейна), граматичний потенціал вторинних прийменників у сучасній українській мові (Наталія Кисла), уточнили перспективи наукового розвитку.
Тож бажаємо представникам школи та їхньому науковому керівникові подальших вагомих здобутків у галузі української філології!