Викладачі кафедри журналістики розповіли короленківцям про гібридні загрози в інформаційному просторі
17 лютого 2022 р. на всіх факультетах Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка відбулися просвітницькі заходи до Дня єднання. В їхніх межах викладачі кафедри журналістики провели лекції з метою забезпечення медіаграмотності серед трудового колективу і здобувачів освіти з питань протидії інформаційно-пропагандистському впливу.
Так, професорка Світлана Семенко присвятила свій виступ особливостям ведення інформаційної війни. Вона передбачає здійснення комплексу заходів із нанесення шкоди інформаційній сфері конкуруючої сторони і захисту власної інформаційної галузі. Інформаційна війна має значний вплив на стан суспільної свідомості.
У міждержавних відносинах ці операції виконують низку завдань, зокрема: здійснення безпосереднього негативного руйнівного впливу на політичну могутність держави шляхом послаблення її реальних і потенційних можливостей щодо забезпечення власної безпеки; створення труднощів у внутрішньому розвитку й проведенні активної зовнішньої діяльності та підтриманні міжнародних зв’язків; завдання шкоди політичному іміджу, ослаблення правлячої еліти, встановленого нею соціально-політичного режиму чи навіть сприяння усунення чинного керівництва від влади.
«Відправляйте сенсаційні новини на “карантин” на деякий час. Цілком вірогідно, що заголовки, які зловили “гайп”, були фейковими, перебільшеними, а саму новину можуть спростувати вже через пару годин», – наголосила Світлана Семенко. Доцент кафедри журналістики Сергій Шебеліст прочитав для короленківців лекцію «Медійна грамотність в умовах гібридної війни». Викладач зосередив увагу на протидії неправдивій інформації. За його словами, фейк – це спосіб маніпуляції свідомістю шляхом надання неповної інформації, спотворення контексту або частини інформації з метою підштовхнути аудиторію до дій чи думок, які потрібні маніпуляторові.
Основними джерелами поширення фейків є неверифіковані сторінки в соціальних мережах, посилання на маловідомі сайти, дані сумнівних соціологічних фірм, інформація від організацій, які раніше вже були помічені в поширенні неправди й виступи псевдоекспертів. Саме тому аудиторії необхідно відповідально та критично підходити до споживання інформації: обирати авторитетні, якісні й надійні масмедіа та зважати на офіційні повідомлення державних інституцій.
Не варто давати емоціям брати гору над розумом. Інформаційна гігієна та медіаграмотність набувають особливої ваги в умовах дедалі інтенсивніших гібридних загроз. Уміння розрізняти правдиву інформацію від неправдивої – це той запобіжник, який може мінімізувати деструктивні інформаційно-психологічні впливи та забезпечити стійкість емоційного стану людини і цілого суспільства.
