Результати опитування учасників навчального процесу щодо мовної ситуації в ПНПУ імені В.Г. Короленка (в межах проєкту MultiEd)
Відділ інноваційної діяльності та міжнародних зв’язків (доц. Ірина Когут), кафедра англійської та німецької філології (завідувачка кафедри доц. Марина Зуєнко, доц. Ірина Тимінська, доц. Вікторія Кравченко), кафедра світової літератури (проф. Ольга Ніколенко) опрацювали результати опитування щодо використання мов у викладацькій практиці в українських університетах, що проводиться в межах проєкту Erasmus+ 610427-EE-2019-EPPKA2-CBHE-JP «Розвиток потенціалу підготовки учителів іноземної мови як шлях до впровадження багатомовної освіти та європейської інтеграції України» (15.11.2019-14.11.2022).
Проєкт реалізують 14 партнерів із Естонії, Німеччини, Великої Британії та України, головним партнером є Тартуський університет (Естонія). Серед українських партнерів-університетів дослідження здійснюється в таких закладах: Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, Запорізький національний університет, Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Горлівський інститут іноземних мов Державного вищого навчального закладу «Донбаський державний педагогічний університет» у м. Бахмут, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна.
У дослідженні мовної ситуації в Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка взяли участь 681 осіб, із них – 526 студентів бакалаврату (77,2%), які вивчають англійську як фах, 94 магістранти, які вивчають англійську як фах (13,8%), 41 науково-педагогічний працівник (6%).
Блок IV анкети присвячено питанню «Мови в навчальному процесі». Респондентам було запропоновано оцінити твердження, що стосується вивчення/викладання англійської мови в університеті за шкалою: повністю погоджуюся; частково погоджуюся; ані погоджуюся, ані не погоджуюся; частково не погоджуюся; повністю не погоджуюся.
Для вибору відповіді були запропоновані такі твердження: на вивчення англійської мови відведено недостатньо навчальних годин; викладачі надихають та мотивують; книги та навчальні матеріали сучасні; методи навчання сучасні; низький рівень володіння англійською мовою серед студентів, які вступають до університету.
Студенти бакалаврату (30,23%), магістранти (30,85%), науково-педагогічні працівники (29, 27%) погоджуються з твердженням, що на вивчення англійської мови відведено недостатню кількість годин. Не погоджуються із вище зазначеним твердженням 16,36% студентів-бакалаврів, 10,64% магістрантів, 12,20% науково-педагогічні працівників.
Студенти бакалаврату (38,21%), магістранти (31,91%), науково-педагогічні працівники (48, 78%) погоджуються з твердженням, що викладачі надихають і мотивують. Водночас не погоджуються із вище зазначеним твердженням 4, 94% студентів-бакалаврів, 8,54% магістрантів, 0% науково-педагогічні працівників.
Студенти бакалаврату (34, 75%), магістранти (26, 60%), науково-педагогічні працівники (21,96%) погоджуються з твердженням, що методи навчання сучасні. Але 4, 75% студентів-бакалаврів, 6,38% магістрантів, 0% науково-педагогічні працівників не погоджуються із зазначеним твердженням.
Студенти бакалаврату (36,5%), магістранти (37, 23%), науково-педагогічні працівники (17, 07%) погоджуються з твердженням щодо низького рівня володіння англійською мовою серед студентів, які вступають до університету. Водночас 3,80% студентів-бакалаврів, 1,03% магістрантів, 0% науково-педагогічні працівників не погоджуються із цим твердженням.
Студенти бакалаврату (28,52%), магістранти (26,6%), науково-педагогічні працівники (14,63%) повністю погоджуються з твердженням про те, що книги та навчальні матеріали сучасні. 6,8% студентів-бакалаврів, 8,5% магістрантів, 0% науково-педагогічні працівників не погоджуються із зазначеним твердженням.
ВИСНОВКИ
Отримані результати дають підстави стверджувати, що є чимало аспектів у навчальному процесі, які потребують корекції, вдосконалення та оновлення.
Мотиви навчання є не лише передумовою успішного професійного навчання студента, вони є також його наслідком. До навчального матеріалу має бути позитивне ставлення, предмет засвоєння повинен бути цікавим, а пізнавальна активність – спрямованою на професійний розвиток. Відповіді студентів свідчать, що викладачі не завжди надихають і мотивують студентів. Мотивація навчання студентів значним чином визначається розвитком їх навчальної діяльності в процесі професійної підготовки. Зацікавлений своїми предметами, з творчим підходом до їх викладання, широкою обізнаністю та ерудицією викладач власним прикладом впливає на студентів. Тому, викладачам факультету філології та журналістики, психолого-педагогічного факультету (спеціальність: вчитель початкових класів) потрібно бути в постійному методичному пошуку щодо використання сучасних інноваційних методів і педагогічних прийомів.
Професійно-орієнтованому навчанню іноземних мов у вищій школі може сприяти викладання окремих профільних предметів англійською мовою. Щодо погодження із твердженням в проведеному анкетуванні, що на вивчення англійської мови відводиться недостатня кількість годин, то варто під час укладання навчальних планів враховувати співвідношення годин на дисципліни загального та спеціального циклів.
Сучасні методи навчання у вищій школі дають можливості для оптимізації наукових процесів і допомагають студентам краще засвоювати навчальний матеріал. Учасники навчального процесу переважно визнали, що методи навчання сучасні, проте цей відсоток ще потребує зростання, викладачам слід правильно й змістовно організувати самостійну роботу студентів, активно застосовуючи дистанційні технології, Інтернет-ресурси тощо. Для уведення нових методів потрібно виявляти креатив і залучати ініціативних студентів для оптимізації навчального курсу (проводити опитування серед студентів щодо покращення навчальних дисциплін по завершенню кожного модуля).
Запорукою успішного навчання та викладання завжди є наявність сучасної літератури. Тому, слід оптимізувати процес зі створення належної матеріально-технічної бази для проведення занять та сприяти професійному розвитку викладачів. Відповіді, надані учасниками анкетування, засвідчують, що це питання потребує особливої уваги та пошуку шляхів вирішення.
