Сковородинівські наукові читання кафедри української літератури
Плануючи дату проведення ІІІ наукових (літературно-краєзнавчих) читань кафедри української літератури «Сучасники, читаймо та вивчаймо Сковороду…», організатори врахували кілька факторів, з-поміж яких – і шкільні канікули, що давало змогу педагогам й учням реально наблизитися та пізнання великого нашого Перворозума, котрий у цьому році зустрічає своє 300-ліття. Справді, задум зреалізувався, оскільки учасниками Наукових читань стало значне число педагогів-філологів і їхніх вихованців. Вони репрезентували майже всі куточки Полтавщини: обласний центр, міста Кременчук, Горішні Плавні, Миргород, Гадяччину, Лохвиччину, Пирятинщину, Решетилівку й довколишні громади, Хорол, Новосанжарщину, Глобине, Чорнухи тощо. Долучилися до дійства й педагоги Хмельницької та Харківської областей.
Такий широкий «географічний» діапазон учителів і школярів, по-перше, засвідчує неабиякий інтерес до постаті та набутку Григорія Сковороди, а, по-друге, дозволяє проводити профорієнтаційну роботу, результат якої буде відчутний під час вступної кампанії 2022/2023 н. р.
Наукові читання відбувалися за чотирма основними змістовими напрямками: спадщина Григорія Сковороди й вектори розвитку української літератури, філософії, публіцистики; осмислення набутку видатного краянина сучасною гуманітаристикою; актуальність освітньо-педагогічних ідей Г. Сковороди у ХХІ столітті; ушанування пам’яті 300-річного ювіляра.
Участу у науковому дійстві взяли понад 100 сковородинознавців: науковці, викладачі коледжів, учителі-словесники, бібліотекарі, краєзнавці, музейники, аспіранти, магістранти, студенти, школярі тощо.
Літературно-краєзнавчі читання урочисто відкрили Мелешко Віра– кандидатка філологічних наук, доцентка, завідувачка кафедри української літератури та театр «Факультет F» (організатор і режисер Радько Ганна– кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української літератури). Увазі присутніх була продемонстрована мистецька імпреза «Кожному мила його сторона» (сентенція Г. Сковороди) у виконанні Ксенії Масюри (вона прочитала поезію «De libertate» (про свободу) Г. Сковороди) та Вероніки Мороз (студентка-акторка виконала кант ХVІІІ століття «Ой ти, птичко жолтобока…» на слова Г. Сковороди).
З вітальним словом до сковородинівської авдиторії звернулися Фазан Василь – доктор педагогічних наук, доктор теологічних наук, професор, проректор з наукової роботи Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка й Кирильчук Оксана – кандидатка педагогічних наук, доцентка, декан факультету філології та журналістики. Зокрема, Василь Васильович акцентував унікальність особистості Г. Сковороди. Багатогранність його діяльності дає можливість нам, сущим, подумати про своє місце в житті, роль у соціумі, зауважив вітальник. Наукові читання в наш час, переконаний професор Фазан, є ще одним духовним протистоянням російській агресії.
На пленарному засіданні виступили Наєнко Михайло, доктор філологічних наук, професор, директор Центру літературної творчості ІФ КНУ імені Тараса Шевченка («Літературна творчість Григорія Сковороди і пізнє Бароко»), Білка Олена, учитель української мови та літератури, Горянська філія І-ІІ ступенів Щербанівського ліцею («Сад божественних пісень” як щоденник мандрівного філософа Григорія Сковороди»), Федорова Марина, завідувачка відділу краєзнавства Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського («Гравітація Сковороди»), Булда Микола, керівник Публічної бібліотеки ім. Г. С. Сковороди Чорнухинської селищної ради, краєзнавець («Родина Сковороди: знахідки, відкриття»), Радько Ганна, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка («Симфонія Павла Тичини “Сковорода”: художнє осмислення постаті українського філософа та поета і як ключ до розуміння самого автора»), Солодка Лілія, аспірантка кафедри української літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка («Екзистенційні наративи Григорія Сковороди в царині сучасної мілітарно-філософської лірики: до проблеми типології лірики Г. Сковороди та С. Жадана»), Мелешко Віра, кандидатка філологічних наук, доцентка, доцентка кафедри української літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка («Байка “Собака і Вовк” Г. С. Сковороди: до прикладу «шкільного» аналізу»),Дідусенко Ганна, головний бібліотекар відділу краєзнавства Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського («Образ Г. С. Сковороди у творчості полтавців (за фондами Полтавської ОУНБ імені І. П. Котляревського)).
Усі доповіді – оригінальні, змістовні, лаконічні; засвідчують емоційно-духовну співзвучність виступальників з філософським, письменницьким, педагогічним світом величного ювіляра.
Відзначаємо активну роботу секції 3 «Актуальність освітньо-педагогічних ідей Г. Сковороди у ХХІ столітті» (голова секції – Коваленко Ольга, завідувачка відділу розвитку суспільних, гуманітарних та мистецьких дисциплін, методист української мови та літератури Полтавської академії неперервної освіти ім. М. В. Остроградського), основу якої склали виступи вчителів-практиків.
Організатори ІІІ наукових (літературно-краєзнавчих) читань кафедри української літератури «Сучасники, читаймо та вивчаймо Сковороду…» висловлюють щиру подяку за допомогу в проведенні цього дійства бібліотеці імені М. А. Жовтобрюха Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (директор – Валентина Орєхова) – за організацію книжкової виставки та надану можливість працювати в читальному залі № 2; Мелешко Анастасії, студентці групи А-31 факультету філології та журналістики (бакалавр (014.021 Середня освіта (Англійська мова та література)) ПНПУ імені В. Г. Короленка – за технічну підтримку Читань.
