Факультет української філології та журналістики – співорганізатор Міжнародної освітньо-наукової конференції «Миклухо-Маклай: між народами і континентами»
30 жовтня 2026 року відбулася міжнародна науково-освітня конференція «Миклухо-Маклай: між народами і континентами». Інтелектуальне дійство, що об’єднало учасників з 10 країн світу та 12 міст України, продовжило серію науково-просвітницьких заходів з нагоди 180-річчя відомого етнографа, антрополога, географа, дослідника народів Південно-Східної Азії, Океанії та Австралії, уродженця Чернігівщини Миколи Миколайовича Миклухи-Маклая.
Ініціатором унікальної науково-освітньої події, спрямованої на повернення Україні відомих імен, збереження національної пам’яти та ідентичности, є Світова федерація українських жіночих організацій, зосібна очільниця освітньої референтури Наталія Пошивайло-Таулер, та Світовий конгрес українців. До високоповажного товариства співорганізаторів – закладів освіти, музеїв, громадських організацій – долучився факультет української філології та журналістики Полтавського національного педагогічного університету, зокрема кафедра української мови.
З вітальними словами до учасників конференції звернулися голова Українського інституту національної пам’яти Олександр Алфьоров, голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк, виконувач обов’язків президента Українського географічного товариства В’ячеслав Олещенко та голова організаційного комітету Наталія Пошивайло-Таулер. Очільниця факультету української філології та журналістики Оксана Кирильчук і завідувачка кафедри української мови Світлана Педченко подякували співорганізаторам міжнародного діалогу за плідне партнерство й передали найтепліші вітання від ректорки ПНПУ імені В. Г. Короленка докторки педагогічних наук, професорки Марини Гриньової.
Програма конференції охоплювала різні вектори дослідження життя і наукового доробку вченого-гуманіста: історію українського шляхетського роду Миклух, що своїм корінням сягає Стародубщини; інноваційні цифрові методики вивчення географічних маршрутів Миколи Миколайовича, його внесок у природознавство, морську біологію, антропологію та етнографію; педагогічний потенціал позачасової гуманістичної філософії дослідника; його ідеї про цінність людської гідности, рівність народів і повагу до їхніх культур .
Наталія Пошивайло-Таулер представила розлоге й змістовне дослідження, присвячене австралійській сторінці життя вченого, адже на цьому континенті М. Миклуха-Маклай прожив майже сім років, створив родину, провадив наукову діяльність, став ініціатором заснування першої в Австралії морської біологічної станції, залишив по собі безцінну духовну спадщину.
Особливу вагу мала філологійна секція конференції, у якій найактивнішу участь узяли науковці факультету української філології та журналістки й здобувачі освіти спеціальностей А4.01 Середня освіта (Українська мова і література), В11 Філологія (Українська мова та література). Вони презентували розвідки про постать Миколи Миклухи-Маклая в нарисі Леоніда Полтави (професорка Світлана Ленська), зіставний аналіз поетики мандрів української барокової літератури та «Щоденника» вченого (доцентка Лариса Литвин), зображення постаті гуманіста в українських друкованих медіа ХХ століття (професорка Світлана Семенко), аксіологійну концептосферу (доцентка Людмила Дейна) та онімний простір (доцентка Тетяна Ніколашина) щоденникових записів «Серед дикунів Нової Гвінеї» тощо. Жваву дискусію та непідробний інтерес викликала доповідь завідувачки кафедри української мови Світлани Педченко «Миклухо чи Миклуха (?): семантичні, ідентифікаційні й парадигмальні параметри прізвища».
Усі учасники непересічної інтелектуальної події були одностайні в думці про те, що конференція не має на меті звузити погляд на вченого до однієї національної чи наукової парадигми, а навпаки – розширює дослідницькі обрії для всеохопного вивчення його спадщини. Сьогодні, коли Україна вкотре захищає свою незалежність, думки антрополога-гуманіста про право кожного народу бути собою, мати власну історію, мову й культуру набувають особливого звучання.
